Протестні акції відбувались у Копенгагені впродовж всього саміту СОР15 (Conference Of Parties) у різних його куточках з 8 по 17 грудня. Найбільша трапилась 12 грудня (по оцінках близько 100 000 людей приймало в ній участь). Саміт СОР15 офіційний, під егідою ООН, захід на кшталт G8 (великої вісімки), намагався прийти до згоди, як елегантніше використовувати кошти сумлінних платників податків, щоб і старі справи не згортати, і нові розгорнути. Для преси мета формулювалася, як спроба розробити заходи, які б гальмували, шкідливі для планетарного клімату, викиди парникових газів (СО2 та метану). Цікава деталь – поява нового об’єкту торгів – торгівля квотами на викиди. Україна тут задніх не пасе – торгує ними направо й наліво, де гроші осідають, невідомо. З початку пафосних розмов про скорочення викидів (Кіотський протокол грудня 97 року) справи у державних й урядових установ далеко не просунулись. Це кого-небудь дивує? У глобалізованому, неоліберальному світі ідея національної держави все більше втрачає своє значення, як політичне, так і економічне. Та на їх місце приходять не саморегульовані спільноти людей, а транснаціональні корпорації. Вони тримають своїх лобістів та важелі впливу як в урядах держав, так і в міжнародних інституціях. Транснаціональний капітал переносить виробництво у країни третього світу, де можна ігнорувати норми екологічного законодавства та відмовляти робітникам у соціальних стандартах європейського рівня. Для цього робляться усі соціальні та політичні передумови, такі як, наприклад, міжетнічні війни, встановлення диктаторських режимів, гуманітарні катастрофи. Зрозуміло, що про раціональне використання природних ресурсів тут не йдеться. Кризи надвиробництва залишаються притаманними світові, який робить гроші, а не упорядковує людські відносини. Від надлишкової антропогенної діяльності змінюється клімат, гине планета. Вочевидь процеси ці мають незаперечні соціальні й політичні корені.
Паралельно СОР15 проходив альтернативний KlimaForum09, під стріху якого й злетілись альтерглобалісти з усієї Європи та навіть з Америки, як Північної так і Південної. KlimaForum мав виразну ліву риторику, а демонстрації, влаштовані його ініціатором Climate Justice Action, вже явно анархістську.
12.12.09 люди почали збиратись з 10-ї. До акції долучились активісти від поміркованих лівих та зелених до грінпісу, ультралівих, антифа та анархістів. О чотирнадцятій вирушили центральною вулицею. Основним й найпопулярнішим гаслом було “Our climate – not your business” ("Наший клімат – не ваш бізнес" чи "Наш клімат – не ваше діло"). Демо, як коротко називається зара масова хода, носило яскраве антикапіталістичне забарвлення. Часто й густо лунало: “A, anti, anticapitalista”, “One solution – revolution”. Закінчилось воно біля Белла центру де проходив СОР15 о 20 годині, розгубивши по дорозі хіба що третину народу. Але акції солідарності з затриманими у ході акції тривали до глибокої ночі.
Цього дня затриманих було найбільше, переважно з Чорного блоку, який побив шибки в історичній будівлі, закидав камінням групу датських поліцейських, обстріляв ракетами (ракетницями) два державних будинки та чинив опір. Один герой з Білорусі поцілив копові між ніг попри всю його амуніцію. 7.01.10 повинно було відбутися судове засідання по цій справі, але ніякої інфи з цього приводу я не знайшов.
Дивіться та читайте тут:
деякі фото
http://fir-tre.livejournal.com/181697.html
деяке відео
http://www.youtube.com/watch?v=xIjRHCy3FN8&NR=1
трохи Чорного блоку 12.12.09
http://www.youtube.com/watch?v=kBpS0QtXHYM&NR=1
14.12.09 не мотивоване файєршоу чорного блоку біля Христианії
http://www.youtube.com/watch?v=6ZQeJf_giqk
16.12.09 не мотивоване побиття мирної демо біля Беллацентру
http://www.youtube.com/watch?v=Gz_YYFN45mM
http://www.youtube.com/watch?v=SdkuOzvT4cY&NR=1
http://www.youtube.com/watch?v=42Cwjcby ... re=related
http://www.youtube.com/watch?v=_oYtyB-Bu9U&NR=1
http://www.youtube.com/watch?v=QpJMIC2D9Aw
Погрози з боку радикальних кіл перед початком СОР15 перетворити Копенгаген на новий Сіетл, здається, серйозно були сприйняті Інтерполом. Подейкують, що крім датської поліції, у столицю зразкової соціал-демократичної монархії приїхало тоді близько 8-ми тисяч копів з Німеччини, Швеції, Франції, Італії та ще з відкілясь. Десять днів над Копенгагеном кружляло, як найменше, три гелікоптера, а 16.12.09 усі п’ять. Треба визнати, що копи були підготовлені: відчувалась їх поінформованість, домашні заготовки спрацьовували, великі групи демонстрантів вчасно блокували, заважаючи злитись у багатотисячний потік (саме 16.12.09 так відбувалося), пластикових мотузок та карематів, автобусів, а потім в’язниць вистачило всім.
Підтримка мешканців Копенгагену наповнювала радістю молоді серця. Протистояння сталевому уособленню держави у лиці копів вистрілювало у кров адреналін. Єдність та солідарність різноманітних лівих течій створювала в голові солодку романтику перспективи… Але лівому фронту все ж таки чогось бракувало. Всі знають НАЩО, та ніхто не знає ЯК.
